Україна: Тренди тижня Випуск N. 8/15 19 квітня – 26 квітня, 2015

Політичний топ тренд:

Боротьба з корупцією набуває імітаційного характеру

16 квітня Президент України призначив маловідомого 35-річного юриста керівником нового спецоргану по боротьбі з корупцією. Керівництво України намагалося продемонструвати світовій спільноті власну антикорупційну діяльність та здатність українського суспільства здати іспит на демократичність. Основою для такого твердження мала стати прозора робота конкурсної комісії з відбору глави Національного антикорупційного бюро України (НАБУ). Однак призначення його глави відбулося на фоні скандалу, пов’язаного з приховування Ситником біографічних даних про зв’язки з колишніми посадовцями-коррупціонерами.

Аналіз:        Главою бутафорного НАБУ став колишній співробітник прокуратури Київської області Артем Ситник. За інформацією самого Ситника у 2011 році він звільнився з прокуратури через «незгоду з політикою режиму Януковича...». До свого призначення Ситник був співзасновником адвокатської компанії «Юридичні гарантії». У ЗМІ була поширена інформація, що партнером в «Юридичних гарантії» є колишній перший заступник генпрокурора, прокурор Київської області до 2007 року - Юрій Гайсинський. Останній запам’ятався тим, що захищав інтереси кримінальних авторитетів і був причетний до багатьох корупційних схем. Донька Гайсинського - Оксана є дружиною міського голови Харкова Геннадія Кернеса. Його відверта проросійська діяльність та корупційні прояви не заважають йому залишатися на посаді мера. Всі спроби правоохоронних органів притягти його до відповідальності є невдалими. А після призначення нового глави НАБУ ця тенденція збережеться. Відмова від призначення на цю посаду депутата від Блоку Петра Порошенка - Віктора Чумака свідчить, що сам Президент і умовні важковаговики, розглядають НАБУ, як безперспективний спецорган, який ближчим часом не матиме необхідних повноважень для успішної діяльності.

Прогноз:      Боротьба з корупцією серед вищих посадових осіб України залишатиметься прерогативою Генпрокуратури та судів. За нинішнього складу парламенту НАБУ не отримає необхідних повноважень для ефективної діяльності. Будь-які розслідування НАБУ будуть законодавчо вразливі, особливо в частині їхнього оскарження в судах. Представники правоохоронної та судової систем на основі діючого законодавства будуть ігнорувати буд-які ініціативи НАБУ.

Висновки: Боротьба з корупцією звелася до нібито прозорої процедури відбору кандидатів на пост глави НАБУ. Призначення Ситника свідчить, що ця фігура є тимчасовою та компромісною між центрами впливу у владі. Спеціально виписаний закон під створення НАБУ не надає реальних повноважень його керівнику. Конституцією України не передбачено діяльність подібного антикорупційного органу. Вірогідність внесення змін до Основного Закону є вкрай низькою. Основною перепоною є спротив нинішнього складу парламенту, який переповнений представниками попередньої влади. Необхідною умовою успішного функціонування НАБУ є реформи правоохоронної та судової систем.

Безпековий топ тренд:

В Україні продовжується хвиля резонансних політичних вбивств, організованих спецслужбами Росії

Гучні вбивства останніх місяців проросійських політичних діячів і активістів мають на меті остаточно дестабілізувати соціально-політичну обстановку в Україні та стають причиною для подальшого росту антиукраїнських настроїв у Росії. Представники силового блоку керівництва Росії у боротьбі з існуванням української державності відкрили ще один фронт, в основі якого лежить  політичний терор.

Аналіз:        Новину про останнє убивство антиукраїнського публіциста і співорганізатора Антимайдану - Олеся Бузини майже миттєво оголосили під час «прямої лінії» із президентом Росії. Путін заявив, що в Україні відбулася ціла серія таких убивств, цинічно згадавши про «результативне» розслідування убивства Бориса Нємцова. У випадку з російським опозиціонером керівництво Росії відкидало будь-яку можливість причетності власних спецслужб до вбивства. Однак їхня беззаперечна причетність до вбивств вже в Україні основних організаторів Антимайдану, у тому числі екс-депутата від Партії регіонів Олега Калашнікова, знову стане на заваді об’єктивного розслідування.

Прогноз:     Дестабілізація ситуації в Україні шляхом ліквідації російськими спецслужбами та їхньою агентурою представників «режиму Януковича» продовжиться. Розпочата російськими інформагентствами кампанія «фізичного знищення київською владою політичних опонентів» потребуватиме нових сюжетів, а відтак і жертв. Керівництво Росії й надалі буде організовувати самогубства та вбивства проросійських політичних діячів в Україні, а також ініціювати проведення терористичних актів з максимальною кількістю жертв. Путін у своєму вітальному зверненні до росіян з нагоди святкування 9 травня обов’язково вкаже на необхідність захисту російськомовного населення в Україні, де вбивають політичних опонентів та ігнорують перемогу над фашизмом. Це фактично може стати стартом для повномасштабної військової операції.

Висновки: Останні вбивства представників «другого ешелону» попередньої влади вказують на неспроможність правоохоронних органів та спецслужб України протистояти діяльності своїх російських колег. Росія продовжує планомірно готувати грунт для проведення повномасштабної військової операції на території України, прикриваючись захистом російськомовного населення. Ці вбивства є вигідними саме для пропагандистських заяв керівництва Росії напередодні святкування Дня Перемоги. В Україні сьогодні не існує жодної політичної сили, яка була б зацікавлена у фізичному знищенні опонентів. Навпаки - політичне існування представників режиму Януковича необхідне для обвинувачень і критики їх у соціально-економічних невдачах нинішнього уряду.

Фінансовий топ тренд:

Українська банківська система продовжує падіння

Триваюча глибока криза банківської системи, яка супроводжує процес перерозподілу власності та активів в Україні, унеможливлює будь-який розвиток як внутрішнього бізнесу в країні, так і залучення зовнішніх інвестицій на тлі додаткових актуальних ризиків війни та дефолту національної економіки.  

Аналіз:        Збитки банківської системи України протягом І кварталу 2015 року у обсязі 80,9 мільярдів гривень свідчить про глибокий кризовий стан банківської сфери країни. Оскільки 80% отриманих збитків сформовані неплатоспроможними банками, в яких вже діють тимчасові адміністрації, на державний бюджет (через Фонд гарантування внесків) лягає тягар повернення депозитів в проблемних банках населенню. Замороження оборотних коштів українського бізнесу в банках, у які ввели тимчасові адміністрації, завдає відчутного удару національній економіці та перспективам її відновлення від нинішньої кризи. Рефінансування НБУ банків по середній відсотковій ставці у розмірі 33% робить кредити банківські кредити для бізнесу непривабливим та нереальними для повернення.

Прогноз:     Зважаючи на введення тимчасової адміністрації у такі великі банки країни як «VAB» та «Дельта Банк», кризовий стан банку «Київська Русь», головним завданням голови НБУ та уряду стане стабілізація банківської системи та утримання її від подальшого обвалу. При цьому триватиме курс на зменшення кількості банків, залишаючи на ринку лише великих гравців. Одним з ключових моментів в цьому процесі буде курс національної валюти. У разі спроможності НБУ та уряду втримання гривні в коридорі 22 – 24 гривні за 1 долар США до кінця 2015 року та виплати через Фонд гарантування внесків депозитів українським громадянам у проблемних банках, з’явиться шанс на початок відновлення довіри банківської системи не раніше 2016 року. Втім, зважаючи на стрімке наближення кризи неплатежів і глибокої соціально-економічної кризи, що завершиться новою політичною кризою, шанси на стабільний курс національної валюти є низькою. Відтак і банківська  система України продовжить своє подальше падіння до моменту стабілізації політичного та фінансово-економічного поля країни. Наразі варто очікувати продовження хвилі ліквідації українських банків (за період листопаду 2014 – лютого 2015 року більше 15 банків отримали постанови про ліквідацію).   

Висновки: Довіра до банківської системи України, як в середині країни, так і на зовні перебуває на найнижчому рівні за останній десяток років розвитку банківської системи української держави. Відповідальність за руйнування української банківської системи, передусім, лежить в рівних частинах на голові Національного банку України В.Гонтаревої (призначена президентом П.Порошенком і є повністю його креатурою), а також прем’єр-міністрові України А.Яценюку. Оптимізація банківської системи України в рамках домовленостей з МВФ була неефективно виконана українською владою, яка через відсутність єдиної стратегії і високий рівень корупції призвела до стрімкої девальвації національної валюти та стрімкого зубожіння більшої частини населення України.

 

                    

 

Залишити коментар: