Нафта і газ: падіння з престолу

Роман Рукомеда

ДОТАЦІЇ ЗРОБИЛИ СВОЮ СПРАВУ

У вересні 2014 Півроку тому група Рокфеллерів, прямо причетна до панування вуглеводневої енергетики в світі, не так давно заявила про вихід із цього енергетичного сегменту. Це дало чіткий сигнал: перехід на відновлювальні джерела енергії в найближчі роки набиратиме дедалі більших обертів. Із цієї новини й розпочалося падіння цін на нафту, яке триває досі.

Але серйозні технологічні процеси не можуть відбуватися миттєво. Вони потребують часом десятків років. Тож уже зараз більшість енергетичних стратегій розвинених країн світу містять таку мету: до 2020-2030 років частка енергетики з відновлювальних джерел має сягнути 20-40%. Наприклад, в Україні уряд очікує до 2030 року отримати подібний показник на рівні 21,5%.

Стрімкий розвиток технологій уже суттєво спростив досягнення цієї мети. Наприклад, ціни на сонячні панелі з 2008 року впали на 80%, а у найближчі п'ять років знизяться іще на 40%. Тому у США ціна сонячної і вітряної кіловат-години вже зрівнялася з ціною енергії, виробленої традиційним шляхом.

Значні дотації, які минулого десятиліття спрямовувалися в галузь відновлювальної енергетики, "запустили" велику кількість наукових розробок, завдяки яким галузь тепер розвивається без підтримки.

Рівень інвестицій у відновлювальну енергетику росте навіть попри падіння цін на нафту. 2014 року, за даними експертів ООН, він збільшився на 17% і сягнув $270 млрд. Лідерами в цій сфері стали Японія та Китай. Згадана сума дасть змогу наростити світову "альтернативну" потужність до 103 гігаватт електроенергії, що дорівнює об’єму виробництва струму, наприклад, 158 атомних реакторів у США.

АЛЬТЕРНАТИВА НА ВСІХ ФРОНТАХ

Кожна країна знаходить свої відновлювальні джерела. Наприклад, на Філіппінах та в Ісландії це – геотермальна енергетика. Вона становить в енергобалансі країн 27 та 30% відповідно. Данія, де ніколи не вщухає вітер, має в своєму енергобалансі 43% вітрової енергетики.

Але найпоширенішою альтернативою традиційним вуглеводням все ж таки стає сонячна енергетика. Починають з’являтися нові, вдосконалені енерготехнології, які дають змогу ставити прозорі сонячні панелі замість вікон, або розміщувати батареї, нанесені на м’яку тканину (Solar Cloth), на будь-якій поверхні і в будь-яких місцях. 

Однією з реальних альтернатив нафті стає біопаливо. Зокрема, кількість виробленого паливного етанолу і біодизелю зросла з 2002 року до 2013 року в п'ять разів. Його виробляють уже так багато, що не завжди на це вистачає орних земель. Тому останнім часом як основний ресурсу для біопалива починають розглядати морські водорості.

Нові технології прийшли і в атомну енергетику. Зокрема, в Японії компанія Hitachi розробила технологію переробки ядерних відходів, із яких до 95% використовується на генерацію електроенергії. Подібна інновація може стати у пригоді Україні, яка досі відправляє відпрацьоване ядерне паливо зі своїх АЕС до Росії.

Для максимальної оптимізації розподілу енергії, отриманої з різних джерел, в розвинених країнах починають застосовувати "розумні мережі"(smart grid). В таких мережах усі учасники обмінюються інформацією в режимі реального часу, уникаючи перенавантажень, що дає змогу кінцевому споживачу не тільки контролювати процес отримання енергії, а й економити до 5% енергоспоживання.

УКРАЇНА ТА ТИХА САПА

Україна теж рухається до світу нової поствуглецевої енергетики. Але наш поступ вкрай неспішний. Наразі маємо близько 1% енергії, виробленої із відновлювальних джерел.

Відповідно до умов участі в європейському Енергетичному співтоваристві, Україна має до 2020 року збільшити цю частку до 11%.

Для цього необхідно інвестувати близько 175 млрд євро, що дещо проблематично за нинішніх умов. Тим більше що Національна комісія з державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг знизила на 55% "зелений тариф" для сонячної енергетики і на 50% – для решти відновлювальної генерації. Цей тариф дозволяє компаніям продавати струм за вищим тарифом, щоб окуповувати свої інноваційні інвестиції.

Отже, наразі привабливість таких інвестицій знижується. Утім, процес законодавчого регулювання "зеленого тарифу" триває і є значні шанси, що до середини цього року буде знайдено баланс інтересів інвесторів у сферу відновлювальної енергетики і держави, а також створено прозорі правила гри для цього сегменту українського ринку.

Тим часом відновлювальна енергетика розвивається у нас на рівні приватних домогосподарств. Після стрімкого підвищення комунальних тарифів дедалі більше українців встановлюють на своїх ділянках і навіть на стінах багатоквартирних будинків сонячні батареї і забезпечують електроенергією себе та своїх сусідів. Точної статистики про продажі сонячних батарей ще не оприлюднено, але тренд простежується чітко.

Проте в цій ситуації державі варто додатково простимулювати громадян вкладати кошти в обладнання. Адже наразі термін повернення коштів, витрачених на власні панелі чи вітряки, не дуже привабливий: він становить близько 10 років, а термін експлуатації сонячної батареї – від 25 років.

Тому навіть елементарні пільгові умови кредитування могли би прискорити закупівлю обладнання населенням. Не кажучи вже про спрощення правил підключення нового обладнання до енергетичних мереж.

ЕЛЕКТРОМОБІЛІ – ЩЕ ОДИН ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ТРЕНД

Водночас, в Україні поступово розширюється рух із популяризації електромобілів, створення необхідної інфраструктури для їх експлуатації та законодавчого сприяння розвитку цього сегменту автотранспорту.

Так, провідні українські компанії-імпортери електромобілів в нашу країну вже об’єднались і створили "Українську асоціацію учасників ринку електромобілів" (Electric Vehicle Ukraine).

Електромобіль BYD E6

Електромобіль BYD E6. Фото: autotesla.com


Український ринок електромобілів зрушив з "мертвої точки". За 2014 рік у країні було придбано 39 електрокарів проти п'яти в 2013 році. Вже створено понад 50 зарядних станцій уздовж найбільших автомагістралей України. Почалися розмови про можливе виробництво в Україні електромобілів гонконгської компанії Bio Automotive Co. з перспективами експорту авто до країн ЄС.

Джерела статистичних данних по Україніта по Світу

Для того, щоб інвестори все ж таки прийшли у всі перераховані у цій статті галузі – не потрібно вигадувати нічого нового. Важливо, щоб парламент та уряд створили вигідні для інвесторів умови з пільговим режимом оподаткування на початкових етапах. Перехід українців на постнафтогазову енергетику – це, врешті, і шлях до енергонезалежності.

Детальныше на: "http://vysnovky.com/analytics/economics/892-nafta-i-gaz-padinnya-z-prestolu"

Залишити коментар: