Україна: Тренди тижня Випуск N. 5/15 Березень 27 – Квітень 3, 2015

Політичний топ тренд:

В Україні почалась реструктуризація політичного простору

Остаточне визначення дати проведення виборів місцевих органів влади, запланованих на жовтень 2015 року, призведе до початку процесу реструктуризації та оновлення політичних сил, а також до загострення відносин в середині «умовно пропрезидентської» більшості.

Аналіз:        2 квітня Президент України Петро Порошенко заявив про незмінність дати проведення місцевих виборів. Вони відбудуться 25 жовтня цього року, після чого планується розширення повноважень місцевих громад. З огляду на таку заяву вибори  пройдуть за старими правилам і в межах старих громад. Повноваження місцевої влади будуть змінені вже після виборів. Схоже, ця заява Порошенка не стала несподіванкою для колишніх і діючих членів Партії регіонів, які завчасно сформували під патронатом «Опозиційного блоку» тіньовий уряд. У парламенті була створена нова депутатська група «Відродження» (на базі розформованої групи «Економічний розвиток»), з амбіціями створити новий політичний проект. Група «Відродження» на місцевих виборах буде грати на одному електоральному полі з «Опозиційним блоком». З початку минулого місяця соціологічні служби розпочали публікувати рейтинги популярності політичних сил. Громадськості активно нав’язується лідерство двох політичних сил. Усереднені показники свідчать, що подолати 5%-й бар'єр на парламентських виборах зможуть «Блок Петра Порошенка» (близько 14%) та «Самопоміч» (близько 10%). Діяльність глави уряду Арсенія Яценюка призвела до падіння рейтингу «Народного фронту» до менше 5%. Активність представників Опозиційного блоку призвела до сумнівних 6% популярності. На межі прохідного бар’єру опинилися «Радикальна партія Олега Ляшка», «Батьківщина» та «Правий сектор». Низький рейтинг ВО «Свободи» (нижче 2%) обумовлений розгорнутою у ЗМІ антикорупційною кампанією проти колишніх міністрів від цієї політичної сили - Андрія Мохника та Ігоря Швайки. Після публічного конфлікту «Порошенко-Коломойський» місцеві вибори для колишнього губернатора Дніпропетровської області є найкращою можливістю для започаткування власного партійного проекту. З огляду на досвід Коломойского у фінансуванні діючих депутатів у парламенті, географія його інтересів пошириться й на інші регіони України.

Прогноз:      Соціологічні служби продовжуватимуть нав’язувати суспільству спекулятивні орієнтири популярності парламентських політичних сил. «Блок Петра Порошенка» і «Самопоміч» збережуть лідерство. Свідомо будуть занижуватися рейтинги «Батьківщини» і «Правого сектору». Зворотна ситуація спостерігатиметься з рейтингами «Радикальної партії Олега Ляшка» та «Опозиційного блоку».

Висновки: Новий склад парламенту так і не спромігся змінити виборче законодавство. Голосування за пропорційною системою і за відкритими списками знову залишилися невиконаними обіцянками. Молоді парламентські реформатори  не змогли протистояти мажоритарному лоббі. Збереження змішаної виборчої системи знову дає шанс потрапляння у «велику політику» вихідцям з Партії регіонів. На передодні проведення місцевих виборів відкритим залишається питання адміністративно-територіальної реформи. Часу для внесення відповідних змін до Конституції у парламенту практично не залишилося. А з огляду на останні заяви Президента України і мовчазну згоду його коаліції, ніхто цих змін не збирався робити. Озвучена керівництвом України децентралізація обмежилася наданням нечітко визначеного «особливого статусу окремим районам Донецької та Луганської областей».

Економічний топ тренд:

Керівництво України наразі не готове гарантувати іноземному інвестору захист власних інвестиції

За останній тиждень спостерігалася значна активність європейських і світових лідерів та фінансистів щодо інвестиційної привабливості України. Незважаючи на війну з Росією, для іноземних інвестицій в Україні привабливими залишаються: альтернативна енергетика, енергозберігаючі технології, АПК, інфраструктурні проекти та IT-сфера. Основною перепоною приходу іноземних компаній в Україну є неспроможність керівництва країни забезпечити захист інвестицій, в основі якого лежить недосконале законодавство і відсутність реформи судової системи.

Аналіз:        Протягом минулого місяця Президент України неодноразово наголошував, що основною перепоною для інвестицій в економіку країни є війна з Росією. 2 квітня Порошенко знову акцентував на цьому увагу. Основний меседж – керівництво України на законодавчому рівні розпочало процес дерегуляції. Не відомим залишається, кому саме він спрямований. У контексті фінансової допомоги Україні знаковим для ЄС є нещодавнє інтерв'ю американського фінансиста і мецената Джорджа Сороса, яке він дав австрійському виданню Der Standard. Зокрема, він зауважив, що Україна сьогодні «захищає ЄС від російської агресії». Саме з цієї причині ЄС не має обмежуватися введеними санкціями проти Росії, але й активно надавати фінансову допомогу Україні. Керівництву України слід дослухатися до цих порад та змінити риторику спілкування з ЄС. Канцлер Німеччини Ангела Меркель заявила про зацікавленість в тому, щоб німецькі підприємства інвестували в економіку України. Однак заяв представників німецьких компаній помічено не було. Міністр економічного розвитку і торгівлі України Айварас Абромавічус заявив, що Франція пообіцяла страхування для інвесторів в Україні під власні гарантії. Декілька місяців тому подібна ініціатива надійшла зі сторони Литви.

Прогноз:     Ймовірно, що висловлена Соросом, пропозиція про допомогу ЄС Україні шляхом надання кредитного фінансування за ставками Євросоюзу не знайде широкої підтримки в європейських бізнес-колах. Головною перепоною стане протидія російських лобістів в країнах-донорах ЄС. Високою є вірогідність реалізації планів щодо власних інвестицій Сороса в Україну. На заваді готовності інвестувати близько 1 мільярда доларів у розвиток сільського господарства та інфраструктурні проекти може стати неефективна діяльність уряду України.

Висновки: Нинішнє керівництво України повторює помилки своїх попередників. Владою вкотре ігнорується рівень розвитку громадянського суспільства України. Президент, уряд і парламент зосередились на проведенні паперових реформ. У суспільстві відчувається втома від списання владою всіх негараздів на «фактор війни». Показові арешти високопосадовців на засіданні уряду свідчать про дилетантський підхід і масштаб боротьби з корупцією. Успіх цієї «спецоперації» засвідчив, що без реформи судової системи, боротьба з корупцією є фікцією. Практика засвідчила, що судді в Україні – це каста недоторканих. Діяльність її представників є найбільшою перепоною для існування будь-якого бізнесу в Україні. Іноземному інвестору в Україні потрібен захист власних інвестиції. Сьогодні українське законодавство і судова система не може його забезпечити. Для приватних інвесторів в Україні не зрозумілі правила гри на ринку. В нинішніх умовах Україна може розраховувати хіба що на інвестиції міжнародних фінансових організацій та фондів. Керівництво провідних європейських країн та бізнес-спільнота є достатньо обізнаними з ризиками інвестування в країну, з якою воює Росія. Україні необхідно не просити, а вимагати від ЄС фінансової допомоги. Інакше – завтра може бути пізно. Путін чітко окреслив географію можливих територіальні претензій, які перебувають у безпосередній близькості до кордонів країн-членів ЄС.

Енергетичний топ тренд:

Росія пішла на тимчасові домовленості з Україною зі зниженням ціни на постачання газу  

Тимчасовий тримісячний термін постачання російського газу за ціною 248 доларів за тисячу куб. м. є не стільки перемогою якоїсь із сторін, скільки співпадінням бізнес-інтересів: Росії – не втратити повністю український ринок, України – деполітизувати газову тему і отримати ресурс за нижчою ціною. Газові відносини між Україною та Росією стають все менш залежними від політичного контексту, що є результатом прямих зусиль зі сторони ЄС.

Аналіз:        Підписання 1 квітня між «Нафтогазом України» і «Газпромом» тримісячного контракту на постачання російського газу за ціною 248 доларів за тисячу куб. м. стало взаємовигідним кроком як для двох сторін, так і для ЄС, який спробує максимально допомогти укладанню середньострокового (до рішення Стокгольмського арбітражу, очікується в 2016 році) контракту на постачання російського газу в Україну за ринковими і деполітизованими умовами. Наразі Росія отримала продаж хоч якихось обсягів свого газу Україну, оскільки Київ був реально готовий відмовитись від припинення імпорту російського газу з 1 квітня 2015 року перейшовши повністю на постачання реверсного газу з країн Євросоюзу. Крім того, згоду на нові умови тримісячного договору Росія надала після звернення з проханням до неї зі сторони Європейської Комісії. Таким чином, російський уряд і «Газпром» продемонстрували згоду на переговори і відкритість до нових домовленостей зі сподіванням на пом’якшення санаційної політики ЄС щодо Росії. 

Прогноз:     Протягом другого кварталу Україна сумлінно платитиме за поставки російського газу. З огляду на наявні проблеми з фінансовим ресурсом і завершенням опалювального сезону, обсяги імпортованого російського газу в ІІ кварталі не будуть значними. Український уряд чекатиме ІІІ кварталу і ще більшого зниження цін у ньому (в регіональному і світовому контексті), для того щоб укласти більш довготривалі газові домовленості з Росією за максимально низькою ціною на газ. Лише тоді уряд України розпочне активне закачування газу в ПСГ. Домовленості з Росією не вплинуть значною мірою на обсяги реверсного газу в Україну з країн ЄС.

Висновки: Росія нарешті зрозуміла, що повністю втрачає український газовий ринок, який ще 3-4 роки тому був для неї найбільшим у світі. Як результат, «Газпром» почав демонструвати кроки, направлені на хоча б часткове втримання українського ринку. Це дає підстави щодо створення, узгодження і підписання взаємовигідного тимчасового газового договору між «Нафтогазом» і «Газпромом» на період 2015-2016 років до моменту винесення рішення щодо газових відносин сторін Стокгольмським арбітражем. ЄС найімовірніше стане гарантом виконання домовленостей між сторонами для закріплення газового компромісу між Україною та Росією. Зрив газового діалогу між РФ та Україною може відбутися у разі активізації збройної активності Росії на сході України.

Роман Рукомеда 

Богдан Суменко

Залишити коментар: